Острая сердечная недостаточность у больных инфарктом миокарда с сохраненной систолической функцией левого желудочка: клинико-гемодинамические, электрофизиологические особенности и влияние на прогноз

Описание

Тип публикации: статья из журнала

Год издания: 2014

Ключевые слова: гострий інфаркт міокарда, гостра серцева недостатність, клініка, гемодинаміка, prognosis, acute myocardial infarction, congestive heart failure, clinical picture, hemodynamics, прогноз, острый инфаркт миокарда, острая сердечная недостаточность, клиника, гемодинамика

Аннотация: Гостра серцева недостатність (ГСН) є одним із найнебезпечніших захворювань у всьому світі. 30-55 % пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ГІМ), у яких відзначаються ознаки ГСН, мають збережену фракцію викиду (ФВ). Наша мета полягала у вивченні виживаності таких хворих при довгостроковому спостереженні. Серед 606 пацієнтів із ГІМ Показать полностьюі елевацією сегмента ST на ЕКГ (вік 54,8 ± 0,4 року, 90,8 % чоловіків) 28,2 % мали СН зі збереженою ФВ (ФВ > 45 %) протягом перших 24 годин. У цих хворих частіше відзначалися шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків (р > 0,05), аневризма лівого шлуночка (р > 0,05). Крім того, ці пацієнти мали високий рівень глюкози (р > 0,05) і C-реактивного білка (р > 0,05). У хворих зі СН і збереженою ФВ відзначалася ниркова дисфункція: швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) була статистично значно нижчою від моменту надходження й до 10-го дня (обоє р > 0,05). Розмір інфаркту був меншим на 18,5 % порівняно з пацієнтами без ГСН. Під час перебування в лікарні кінцево-діастолічний, кінцево-систолічний об’єми та ФВ у пацієнтів були схожими. Наші дані показали, що у хворих із гострим інфарктом міокарда та фракцією викиду ≥ 45 %, що мають ознаки гострої серцевої недостатності, ризик серцево-судинної смерті протягом п’яти років підвищується у два рази (17,2 % порівняно з 9,3 % у пацієнтів без ГСН, р < 0,034). Деякі клінічні характеристики у хворих із ГІМ і збереженою ФВ відрізнялися в пацієнтів із ГСН і без такої. У той час як ГСН явно пов’язана з більш низькою ШКФ, високим рівнем системного запалення, розміром інфаркту тощо. Довгостроковий прогноз у таких пацієнтів характеризується зниженням серцево-судинної смерті протягом наступних 5 років. Acute heart failure (AHF) is a major public health burden worldwide. Of acute myocardial infarction (AMI) patients presenting with AHF, 30-55 % have a preserved ejection fraction (PEF). Our objective was to examine survival in this patient during long term follow-up. Of 606 AMI patients with ST elevations on ECG and PEF (age 54.8 ± 0.4 years, 90.8 % male), 28.2 % had HFPEF (EF > 45 %) during first 24 hours. Patients with HFPEF had high rate of VT/VF (p > 0.05), aneurism of left ventricle (p > 0.05). Also these patients had high level of glucose (p > 0.05) and C-reactive protein (p > 0.05). Patients with HFPEF had renal dysfunction: GRF was statistically significant lower on time of admission up to 10 day (both p > 0.05). Infarct size was smaller on 18.5 % compare to patients without AHF. During hospital stay patients has similar end-diastolic, end-systolic volume and EF. Our data demonstrated that acute myocardial infarction patient with ejection fraction ≥ 45 % complicated sign and symptoms of acute heart failure has two time increase in cardiovascular death during five year (17.2 % compare to 9.3 % patients without AHF, p < 0.034). Multiple clinical characteristics at the time of initial AMI with PEF presentation differed in participants with AHF vs. no AHF. While AHF was clearly associated with a lower GFR, high level of systemic inflammation, infarct size, etc. Long term prognosis in these patients characterizes decrease of rate of cardiovascular death during follow-up up to 5 years. Острая сердечная недостаточность (ОСН) является одним из самых опасных заболеваний во всем мире. 30-55 % пациентов с острым инфарктом миокарда (ОИМ), у которых отмечаются признаки ОСН, имеют сохраненную фракцию выброса (ФВ). Наша цель заключалась в изучении выживаемости таких больных при долгосрочном наблюдении. Из 606 пациентов с ОИМ и элевацией сегмента ST на ЭКГ (возраст 54,8 ± 0,4 года, 90,8 % мужчин) 28,2 % имели СН с сохраненной ФВ (ФВ > 45 %) в течение первых 24 часов. У этих больных чаще отмечались желудочковая тахикардия, фибрилляция желудочков (р > 0,05), аневризма левого желудочка (р > 0,05). Кроме того, эти пациенты имели высокий уровень глюкозы (р > 0,05) и C-реактивного белка (р > 0,05). У больных с СН и сохраненной ФВ отмечалась почечная дисфункция: скорость клубочковой фильтрации (СКФ) была статистически значимо ниже с момента поступления и до 10-го дня (оба р > 0,05). Размер инфаркта был меньше на 18,5 % по сравнению с пациентами без ОСН. Во время пребывания в больнице конечно-диастолический, конечно-систолический объемы и ФВ у пациентов были схожими. Наши данные показали, что у больных с острым инфарктом миокарда и фракцией выброса ≥ 45 %, имеющих признаки острой сердечной недостаточности, риск сердечно-сосудистой смерти в течение пяти лет повышается в два раза (17,2 % по сравнению с 9,3 % у пациентов без ОСН, р < 0,034). Некоторые клинические характеристики у больных с ОИМ и сохраненной ФВ отличались у пациентов с ОСН и без нее. В то время как ОСН явно связана с более низкой СКФ, высоким уровнем системного воспаления, размером инфаркта и т.д. Долгосрочный прогноз у таких пациентов характеризуется снижением сердечно-сосудистой смерти в течение последующих 5 лет.

Ссылки на полный текст

Издание

Журнал: Медицина неотложных состояний

Выпуск журнала: 3

Номера страниц: 126-135

ISSN журнала: 22240586

Место издания: Киев

Издатель: Гражданин Украины Заславский Александр Юрьевич

Персоны

  • Кожухов С.М. (ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України)
  • Пархоменко О.М. (ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України)
  • Іркін О.І. (ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України)
  • Лутай Я.М. (ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України)
  • Шумаков О.В. (ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України)
  • Скаржевський О.А. (ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України)

Вхождение в базы данных